Напевно, я очікувала на багато більшого від історії. Я дуже довго і давно хотіла прочитати якусь завершену фентезі серію, тому коли натрапила на цю серію – я зраділа. Бо все на що я наштовхувалась, було ще не закінчене.

Хоч я і швидко прочитала першу книгу, але це напевно суто за того, що у книзі оказалось напрочуд мало сторінок. Або, можливо, я просто звикла що будь-яка книга, яку я читаю, то в електронному варіанті мінімум 500. Хто зна.

І так, на рахунок історії. Щоб не спойлерити, скажу загально. Що ідея не погана, але загалом, за надто довго все розвивалось, занадто багато води якоїсь. По суті, ти не відчуваєш, що дійсно щось відбувається важливе. Якось воно мені читалось, взагалі, без якихось емоційних качель і переживань.

Але якщо хтось шукає книгу, щоб почитати опис сексу, або шукає ідей як залізти в ліжко до короля – вампіра... то напевно, ця книга саме для вас. Бо сама історія, не викликала у мене взагалі ніяких здивувань, відчуттів.

Хоча ні, перепрошую, напевно все ж таки викликала, у деяких моментах розчарування. Тому що Фло, якась занадто наівна дура, якою може маніпулювати хто-завгодно і де-завгодно. Тому, я не впевнена, що її сім'я хоч трохи адекватна, якщо важливу місію доручили їй (ну це якщо забрати той момент, що у сім'ї явно проблеми з головою, при чому у всіх).

А, і ще напевно є момент, який мене бісив у книзі, це іменно написання розповіді або описів. Не впевнена, як пояснити, але коли я читаю, то я дивлюсь фільм у себе в голові. І я не люблю, коли йде опис чогось, наприклад, якогось високого чоловіка з різними деталями, і я його собі уявила, він мені сподобався. Але! Через 2 сторінки оказується, що він весь час носив окуляри і волося у нього не коротке, а довге і хвилясте. Ну, йопть. Це, звісно не стосується, цієї конкретної історії, але я в загальному описую, про що мені йдеться.

Тому що, подібних моментів у книзі, просто неймовірно, багато. Таке враження, що цю книгу просто написали і забули її перечитати на деталі, врахувати фантазію і якийсь детальніший опис там де це було б необхідніше. Нехай, було б на 2-3 слова більше у реченні, але щоб було зрозуміло, коли він її перевернув, чи змінив положення руки. А то, якось виходить не фільм, а просто нарізка з нього, а ти собі придумай сам, що там було.

А, і закінчення книги – мене повеселило. Тобто, те, як вони обрубали на полу слові. Зазвичай, якось дійсно відчуваєш, що атмосфера книги піднімається, тому скоро по любому буде закінчення. Але тут, вийшло на стільки забавно, що склалось враження, що написана була 1 книга, але задля маркетингу і більше грошей, її вирішили розділити на 2. Тому, просто обрубали на полу слові там, де це було б логічніше, напевно. І це з однієї сторони було забавним, а з іншої – розчарування.

#ПершийСлідФоксі

Меню

Марі Нігофф

Марі Нігофф