Олексій Зарецький

Олексій Зарецький, відомий також як Олесь Зарецький, — український мовознавець, культуролог, громадський діяч і дослідник творчості своїх батьків, художників Алли Горської та Віктора Зарецького. Він народився 1954 року в Києві й виростав у родині, де мистецтво було не окремою професією, а способом мислити, сперечатися, діяти й залишатися собою в несвободному середовищі.

Коли Зарецькому було шістнадцять, він втратив матір. Пам’ять про Аллу Горську згодом стала для нього не лише особистою справою, а й багаторічною дослідницькою працею. Він збирав архівні матеріали, опрацьовував документи, записував свідчення й повертав у публічний простір історії людей, яких радянська система намагалася витіснити з пам’яті.

За фахом Зарецький був мовознавцем. Він закінчив відділення прикладної лінгвістики Київського університету імені Тараса Шевченка, навчався в аспірантурі та захистив кандидатську дисертацію із загального мовознавства. Його науковий інтерес до мови й культурного середовища природно поєднався з дослідженням українського інтелектуального життя другої половини ХХ століття.

Найпомітнішим результатом цієї праці стала книжка «Алла Горська. Мисткиня у просторі тоталітаризму». У ній Зарецький виступає не лише як син відомої художниці, а як дослідник, який працює з документами, голосами свідків і складним історичним контекстом. Його авторська присутність стримана, але дуже відчутна: за книжкою стоїть людина, для якої відновлення правди було частиною власного життя.