Ореста Осійчук

У дитинстві Ореста Осійчук мріяла стати письменницею, але була переконана, що всі справжні письменники давно померли, а отже, ця професія для неї недосяжна. Це не заважало їй заповнювати шкільні зошити вигаданими історіями, складати вірші, створювати настільні ігри й організовувати дворові вистави. Вона народилася на Львівщині, а виросла у Старій Вижівці на Волині — невеликому містечку, де уява легко знаходила простір для власних світів.

Спочатку Осійчук обрала цілком інший шлях: закінчила юридичний факультет Волинського державного університету імені Лесі Українки, працювала юристкою та помічницею судді. До літератури вона повернулася вже дорослою. Перші книжки видала під псевдонімом Оршуля Фариняк: Фариняк — дівоче прізвище її матері, а Оршулею авторку називала господиня квартири, у якої вона мешкала в студентські роки.

Рукопис фентезійного роману «Айхо» здобув першу премію «Коронації слова» 2013 року в номінації прози для дітей. Після видання книжки авторка отримала відзнаку «БараБуки» за найкращий дебют, а згодом стала лауреаткою європейського конвенту фантастики «Єврокон». Почавши з фентезі для молодшої аудиторії, Осійчук пізніше звернулася і до дорослої прози: 2021 року вийшов її роман «Абрикосова книгарня».

Новий розділ її життя пов’язаний із Сакартвело. Оселившись у Тбілісі, письменниця заснувала «Цинамонового Кота» — українську літературну кав’ярню та простір для зустрічей у місцевому Українському домі. Цікаво, що спочатку «Цинамоновий кіт» був назвою рукопису, а вже потім став реальною кав’ярнею — ніби одна з вигаданих авторкою історій вирішила продовжитися поза сторінками.