Чоловік на ім’я Уве

Щоранку Уве обходить район і перевіряє, чи ніхто не порушує правил. Велосипеди мають стояти на місці, ворота — бути зачиненими, а автомобілям узагалі нічого робити між будинками. Якби люди читали таблички й уміли користуватися інструментами, світ завдавав би значно менше клопоту.

Та одного дня нові сусіди примудряються заїхати причепом у його поштову скриньку. Вагітна Парване не визнає слова «ні», її чоловік Патрік безнадійно паркується заднім ходом, а двоє їхніх дітей швидко вирішують, що похмурий чоловік по сусідству цілком придатний для дружби.

Незабаром Уве вже вчить Парване керувати автомобілем, лагодить те, що інші зламали, сперечається з чиновниками й мимоволі опиняється в центрі чужих проблем. До цього додається настирливий бездомний кіт, якого він зовсім не збирався прихищати.

За кожним правилом Уве прихована історія, пов’язана із Сонею — жінкою, яка любила книжки, кольори й чоловіка, котрий найкраще висловлював турботу полагодженими речами. Нові сусіди нічого про неї не знають, але своїм галасливим вторгненням поступово повертають до його мовчазного дому те, чого там давно бракувало.